Опера Євгеній Онєгін

17 березня 1879 року стало знаменною датою в історії світової музичної культури. Цього дня в Москві відбулася прем'єра однієї з найкращих опер російського класичного репертуару - «Євгенія Онєгіна» Петра Ілліча Чайковського. Минають роки, десятиліття, а твір продовжує зачаровувати свіжістю мелодики, глибиною та проникливістю почуттів, особливою піднесеністю й акварельною чистотою. «Ліричні сцени» геніального композитора й сьогодні залишаються співзвучними часові, хвилюють нас, як хвилювали вони сучасників Чайковського. Академік Б.Асаф'єв писав: «Євгеній Онєгін», роман у віршах Пушкіна, — скільки дум, почуттів, художньої насолоди пов'язано з цим твором! Поезія Пушкіна глибоко ввійшла у побут багатьох поколінь наших співвітчизників. Вірші з «Онєгіна» цитуються напам'ять, окремі вирази стають епіграфами книжок, заголовками статей, вплітаються в літературний текст і в нашу мову. Коли ж роман ліг в основу твору другого найбільшого художники, «Євгеній Онєгін» осяявся новими барвами у нев'янучій музиці П.І.Чайковського, «до глибини єства свого російської...»

Аналізуючи створення тієї чи іншої опери, не завжди можна з точністю назвати навіть рік, коли у композитора виник задум. «Євгеній Онєгін» щодо цього - щасливий виняток. Ми знаємо, що 13 травня 1877 року відома співачка Єлизавета Андріївна Лавровська несподівано підказала Петру Іллічу тему нового оперного твору. «Минулого тижня якось завітав до Лавровської. Розмова зайшла про сюжети для сцени. Лизавета Андріївна мовчала і добродушно посміхалася, а потім раптом сказала: «А якби взяти «Євгенія Онєгіна»? Ця думка видалась мені несенітною, і я нічого не відповів. Згодом, обідаючи у трактирі, я згадав про «Онєгіна», задумався, далі знайшов думку Лавровської слушною, потім захопився і до кінця обіду наважився. Відразу побіг шукати роман Пушкіна. З трудом знайшов, подався додому, перечитав із захопленням і провів безсонну ніч, результатом якої став сценаріум чарівної опери із текстом Пушкіна...»

Уже 29 травня композитор іде в село Глєбово, щоб повністю присвятити свій час роботі над оперою.

Буяння весни, сільська тиша, творча піднесеність, обумовлена такою дорогою для П.Чайковського темою, надихали на роботу. Уже через десять днів він пише брату Модесту: «Всю другу картину першого акту (Татьяна з нянею) я уже написав і вельми вдоволений тим, що вийшло. Більша частина першої картини теж написана...» А ще через тиждень у листі до брата Анатолія повідомляв: «Вся перша дія в трьох картинах уже готова, сьогодні я взявся до другої. Аби я зостався тут на все літо, то, без сумніву, опера до кінця літа була б завершена...» На жаль, у Глєбові Чайковський прожив того року тільки місяць.

(044) 235-26-06
(044) 234-03-53

#опера #национальнаяопера #національнаопера #вистава #искусство #ЄвгенійОнєгін